22.11.2025р. наш Ліцей об’єднався у спільному вшануванні пам’яті мільйонів невинних людей, які стали жертвами Голодоморів в Україні. Учні, вчителі та родини приєдналися до тихої та світлої традиції — запалили свічку пам’яті, аби кожен вогник став знаком глибокої поваги, скорботи та невмирущої пам’яті про трагедію, яка торкнулася кожної української родини.
Ця акція — не просто символ. Це нагадування про те, що правда має жити, а пам’ять — бути сильною.
Про те, що ми — ті, хто говорить за тих, кого замовчували.
Коли у вікнах наших домівок запалали маленькі вогники, вони об’єднали нас у великому спільному жесті. У жесті, який свідчить: ми пам’ятаємо. Ми вшановуємо. Ми не дозволимо забути.

Свічка пам’яті — у кожному серці.

21 листопада — це День Гідності та Свободи, що символізує незламний дух і прагнення українців до свободи, справедливості та демократії. Це вшанування спадщини Помаранчевої революції та героїчної Революції Гідності.
У нашому Ліцеї цей день став особливо важливим: ми не лише згадували історію, а й проживали її цінності.
На годинах спілкування учні обговорювали, що таке “гідність”, “свобода вибору” та “любов до Батьківщини”, поглиблюючи розуміння подій на Майдані.
Ми дізнавалися про прояви громадянської мужності та силу єднання українців. Сьогодні, коли наші захисники продовжують боротьбу, цінності Гідності та Свободи набувають нового, гострого змісту. Ліцеїсти усвідомлюють: майбутнє України твориться вже зараз — у їхніх виборах і вчинках.
Та ми говорили не лише про минуле. Сьогодні гідність — це наш щоденний вибір: бути чесними, підтримувати одне одного, не піддаватися страху, берегти правду й Україну у серці.
Кожен із нас творить свободу своїми маленькими, але гідними вчинками.
День Гідності та Свободи в нашому Ліцеї став нагадуванням:
Україна — це не тільки минуле, але й наші щоденні рішення.
Гідність — це те, що ми обираємо щодня. А свобода — те, що ми разом захищаємо.

20 листопада — день, що змінює фокус усього світу на дітей.
Саме цього року Україна вперше офіційно відзначила День захисту дітей саме в дату ухвалення Конвенції ООН про права дитини — документа, який навчив світ слухати дитячий голос і бачити у кожній дитині особистість.

У нашому Ліцеї цей день перетворився на справжній простір турботи, тепла та смислів.
Ми провели Всеукраїнський урок «Права дитини в мирний час і впродовж війни», який став не просто тематичним заняттям — він став розмовою про дитинство, яке має право бути щасливим навіть тоді, коли країна переживає випробування.

Кожен клас прожив цей день по-особливому:

• діти малювали свій ідеальний світ — світ без страху, з кольорами, мріями та відкритими можливостями;
• створювали «Кольоропис Дитинства» — спільну палітру відтінків, які для кожного означають радість, мрії, безпеку та любов;
• ділилися власними думками й почуттями, вчилися говорити про важливе;
• брали участь у веселих іграх, інтерактивах та вправах, де могли проявити себе та відчути підтримку поруч;
• створювали «мій голос» — простір, де кожна дитина могла сказати те, що її хвилює.

Усі ці активності об’єднувало головне — дозволити дітям бути сміливими у своїх мріях і впевненими у своїй цінності.

День захисту дітей у Ліцеї ще раз нагадав: дитинство — це світ, який ми дорослі маємо берегти.
Це час довіри, радості, відкриттів. І навіть попри реалії сьогодення ми продовжуємо створювати для учнів середовище, де вони можуть відчувати себе захищеними, бути почутими та рости в атмосфері добра.

Бо кожна дитина заслуговує на світло.
І наш обов’язок — допомагати цьому світлу ніколи не згасати.