Сьогодні, у 35-ту річницю Незалежності України, ми хотіли сказати про свою країну не гучними фразами, а простими словами — тими, що йдуть від серця.
Ми запитали нашу ліцейську родину:
«Україна асоціюється для мене…»
І отримали сотні відповідей.
Воля. Незалежність. Сила. Віра. Єдність. Незламність. Любов. Мир. Перемога. Майбутнє.
А потім ці слова з’явилися на наших долонях. Долонях дітей і дорослих, учнів і вчителів, тих, хто сьогодні живе в різних містах України та далеко за її межами, але залишається частиною однієї ліцейської родини й однієї України.
Так народився наш відеопроєкт — із фотографій, слів, побажань і маленьких особистих історій.
Бо Україна — це не лише місце на карті.
Україна — це те, що ми бережемо в собі.
Це наша пам’ять і наше коріння.
Наша свобода і наша гідність.
Наша любов і наша віра.
Наше майбутнє.
У День Незалежності ми об’єднуємо наші долоні, наші голоси й наші мрії в одному спільному побажанні:
Миру тобі, Україно!
Сили вистояти.
Волі бути собою.
Єдності, що робить нас незламними.
І Перемоги, після якої ми обов’язково зустрінемося вдома.
З 35-річчям Незалежності, Україно!
Зі святом, наша сильна, вільна і нескорена країно!