Кажуть, що українська мова має понад 20 000 фразеологізмів. Це не просто слова в словниках — це наші емоції, наш гумор і та сама «ізюминка», що робить спілкування живим. Цього тижня в нашому Ліцеї багатопрофільному ми довели: українська — це не про правила в підручниках, це про нас самих!
Як ми «запалювали» на тижні рідної мови:
Шукали свій «вайб» у фразеологізмах. Використовували криголами «Який ти фразеологізм?». Виявилося, що наше слово — це і дзеркало душі, і крутий інструмент для сучасних мемів. Навіть AI-чати у 2026-му стають колоритнішими, коли ми додаємо туди дрібку народної мудрості!
Проходили «ідентифікацію».
П’ятикласники у грі «Ідентифікатор нації» довели, що знають рідне слово на всі 100%. Шукали найвлучніші прикметники, щоб описати красу мови, і зрозуміли: вона водночас ніжна, як пісня, і сильна, як сталь.
Змагалися у швидкості та кмітливості.
Шестикласники влаштували справжній батл скоромовок та прислів’їв. Було голосно, весело та дуже щиро. А фінальним акордом стала онлайн-вікторина «Рідна мово, рідне слово», де ми відкрили справжню «скриньку філологічних скарбів».
Чому це важливо? Бо мова — це наше коріння, що дає сили стояти міцно. Це те, що об’єднує Сєвєродонецьк з усім світом. Плекаймо наше «диво калинове» разом, адже з кожним новим словом ми стаємо впевненішими у своєму майбутньому.