22.11.2025р. наш Ліцей об’єднався у спільному вшануванні пам’яті мільйонів невинних людей, які стали жертвами Голодоморів в Україні. Учні, вчителі та родини приєдналися до тихої та світлої традиції — запалили свічку пам’яті, аби кожен вогник став знаком глибокої поваги, скорботи та невмирущої пам’яті про трагедію, яка торкнулася кожної української родини.
Ця акція — не просто символ. Це нагадування про те, що правда має жити, а пам’ять — бути сильною.
Про те, що ми — ті, хто говорить за тих, кого замовчували.
Коли у вікнах наших домівок запалали маленькі вогники, вони об’єднали нас у великому спільному жесті. У жесті, який свідчить: ми пам’ятаємо. Ми вшановуємо. Ми не дозволимо забути.

Свічка пам’яті — у кожному серці.

21 листопада — це День Гідності та Свободи, що символізує незламний дух і прагнення українців до свободи, справедливості та демократії. Це вшанування спадщини Помаранчевої революції та героїчної Революції Гідності.
У нашому Ліцеї цей день став особливо важливим: ми не лише згадували історію, а й проживали її цінності.
На годинах спілкування учні обговорювали, що таке “гідність”, “свобода вибору” та “любов до Батьківщини”, поглиблюючи розуміння подій на Майдані.
Ми дізнавалися про прояви громадянської мужності та силу єднання українців. Сьогодні, коли наші захисники продовжують боротьбу, цінності Гідності та Свободи набувають нового, гострого змісту. Ліцеїсти усвідомлюють: майбутнє України твориться вже зараз — у їхніх виборах і вчинках.
Та ми говорили не лише про минуле. Сьогодні гідність — це наш щоденний вибір: бути чесними, підтримувати одне одного, не піддаватися страху, берегти правду й Україну у серці.
Кожен із нас творить свободу своїми маленькими, але гідними вчинками.
День Гідності та Свободи в нашому Ліцеї став нагадуванням:
Україна — це не тільки минуле, але й наші щоденні рішення.
Гідність — це те, що ми обираємо щодня. А свобода — те, що ми разом захищаємо.

20 листопада — день, що змінює фокус усього світу на дітей.
Саме цього року Україна вперше офіційно відзначила День захисту дітей саме в дату ухвалення Конвенції ООН про права дитини — документа, який навчив світ слухати дитячий голос і бачити у кожній дитині особистість.

У нашому Ліцеї цей день перетворився на справжній простір турботи, тепла та смислів.
Ми провели Всеукраїнський урок «Права дитини в мирний час і впродовж війни», який став не просто тематичним заняттям — він став розмовою про дитинство, яке має право бути щасливим навіть тоді, коли країна переживає випробування.

Кожен клас прожив цей день по-особливому:

• діти малювали свій ідеальний світ — світ без страху, з кольорами, мріями та відкритими можливостями;
• створювали «Кольоропис Дитинства» — спільну палітру відтінків, які для кожного означають радість, мрії, безпеку та любов;
• ділилися власними думками й почуттями, вчилися говорити про важливе;
• брали участь у веселих іграх, інтерактивах та вправах, де могли проявити себе та відчути підтримку поруч;
• створювали «мій голос» — простір, де кожна дитина могла сказати те, що її хвилює.

Усі ці активності об’єднувало головне — дозволити дітям бути сміливими у своїх мріях і впевненими у своїй цінності.

День захисту дітей у Ліцеї ще раз нагадав: дитинство — це світ, який ми дорослі маємо берегти.
Це час довіри, радості, відкриттів. І навіть попри реалії сьогодення ми продовжуємо створювати для учнів середовище, де вони можуть відчувати себе захищеними, бути почутими та рости в атмосфері добра.

Бо кожна дитина заслуговує на світло.
І наш обов’язок — допомагати цьому світлу ніколи не згасати.

Протягом тижня учні 5–11 класів разом із вчителями історії долучилися до важливої події — історичного дайджесту, присвяченого трагічним сторінкам нашого минулого.
Ми говорили про Голодомори як про злочин проти українського народу, про знищені життя, зруйновані долі та силу пам’яті, яка не дозволяє стерти правду.
Учні переглянули свідчення очевидців, працювали з історичними матеріалами й робили власні висновки про те, чому важливо пам’ятати, знати та передавати правду далі.

Голодомори — це не лише історія. Це попередження нам і майбутнім поколінням, що таке зло не має повторитися
Закликаємо всю ліцейську родину приєднатися до Всеукраїнської акції пам’яті 22 листопада 2025 року о 16:00 та запалити свічку пам’яті.
Нехай світло кожної свічки буде символом нашої єдності та невмирущої пам’яті про мільйони загублених життів.
Пам’ятаймо. Бо забуттю не підлягає.

У нашому Ліцеї 20.11.2025 р. пройшла важлива онлайн-зустріч з військовослужбовцем Збройних Сил України, випускником Ліцею 2016 року Олексієм Ткаченко, присвячена темі «Війна за незалежність у контексті гібридних воєн».
Гість поділився досвідом сучасної війни, пояснивши, що бойові дії сьогодні охоплюють не лише фронт, а й інформаційний, кібер- та медіапростір. Особливу увагу приділили прихованій агресії РФ, зокрема подіям у Криму та на Донбасі, а також проявам гібридної війни в Луганській області ще з 2004 року.
Олексій наголосив на важливості критичного мислення та інформаційної стійкості як складових оборони держави.
Дякуємо Олексію Ткаченко за змістовну й актуальну розмову!

Наші учні продовжують навчатися разом, навіть коли між ними — тисячі кілометрів.
Сьогодні вони живуть у різних країнах і містах світу, але їх і далі об’єднують спільні уроки, онлайн-зустрічі та теплі шкільні спогади.

У межах флешмобу «Знайомтесь, це країна, де я зараз живу» діти поділилися фотографіями з місць, які тимчасово стали їхнім домом. На кожному знімку — усмішки, щирість, цікавість до нового й незмінна любов до життя. Хтось зробив фото біля відомих пам’яток, хтось — серед природи, а хтось — просто у своєму новому місті. Та всі ці світлини об’єднує одне: частинка України, яку кожна дитина носить у серці.

Цей флешмоб ще раз довів: наш ліцей — це не просто навчальний заклад. Це — велика родина, яка залишається єдиною, де б зараз не були її учні.
Відстань не роз’єднує нас, а, навпаки, надихає підтримувати зв’язок, ділитися теплом і пам’ятати своє коріння.

Сьогодні, 18.11.2025 р., для учнів Ліцею 10 класу було проведено змістовний та практично орієнтований урок із практичним психологом, присвячений темі конфліктів, їх причинам та ефективним шляхам подолання.
Під час заняття учні дізналися:
• що таке конфлікт і чому він виникає;
• які бувають типи конфліктних ситуацій;
• як емоції впливають на поведінку під час суперечки;
• які стратегії поведінки допомагають знаходити порозуміння.
Психолог запропонувала учням низку інтерактивних вправ, що допомогли побачити конфлікт з різних сторін: уміння слухати, висловлювати власну позицію без образ, знаходити компроміс та «виграшні» рішення для всіх учасників.
Наприкінці уроку ліцеїсти опрацювали практичні ситуації та отримали корисні поради, які можна застосовувати щодня — як у школі, так і вдома.

  Такий урок став чудовою нагодою для розвитку емоційного інтелекту, навичок спілкування й мирного вирішення суперечок, що є важливою складовою комфортного середовища.

Ліцеїсти впевнено заявили про себе на міському етапі Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, здобувши призові місця та перемоги. Їхні роботи — це не просто виконані завдання, а щирі роздуми, сміливі думки й глибоке відчуття українського слова.
Вдячні педагогам Ользі Вікторівні, Тетяні Миколаївні та Аліні Андріївні, які допомагають учням не тільки знати Шевченка, а й відчувати його — серцем, мовою, творчістю.

Учні Ліцею багатопрофільного стали переможцями міського етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика — престижного змагання, що прославляє красу й глибину рідного слова. Любов до української мови, уважність до слова та щире бажання пізнавати її багатство — саме це привело до перемоги.
Дякуємо наставникам Тетяні Миколаївні, Ользі Вікторівні, Анжеліці Вікторівні, Аліні Андріївні, які підтримують юних знавців і допомагають їм відкривати українську по-новому — натхненно, глибоко, по-справжньому.

Пишаємося кожним учасником!
Хай мова надихає на нові звершення!

Раннє втручання — це не просто послуга, а турбота, увага і підтримка для найменших дітей та їхніх родин.
Саме в перші роки життя закладаються основи розвитку, і своєчасна допомога може змінити майбутнє дитини.
Пропонуємо переглянути відеоролик, який розповідає, як працює система раннього втручання, хто її надає і чому така підтримка є важливою для сімей, які виховують дітей з особливими освітніми потребами.