До Дня захисників і захисниць України учні Ліцею багатопрофільного м. Сіверськодонецька підготували відеопривітання для тих, хто щодня боронить нашу країну, наші родини, наше право жити, навчатися й мріяти.

У цих дитячих словах — повага, тепло і найголовніше: щире «Дякуємо!»
Дякуємо кожному захиснику і кожній захисниці за мужність, стійкість і Україну.
Бережіть себе. Чекаємо. Пам’ятаємо. Пишаємося.

У Ліцеї 29.09.2026 р. до роковин трагедії Бабиного Яру відбулася «Аудієнція з минулим» — глибокий діалог-роздум крізь час, що об’єднав покоління навколо людського виміру історії. Замість сухої статистики учні зазирнули в долі тих, хто жив, мріяв і чий голос звучав до фатального наказу 1941 року. Разом обговорили, як важливо розпізнавати небезпеку знецінення людини та мови ненависті ще на ранніх етапах. Ця хвилина тиші та роздумів стала для ліцеїстів нагадуванням про те, що пам’ять живе в ім’я кожної людини.

22 вересня у Ліцеї багатопрофільному м. Сіверськодонецька до Дня партизанської слави відбувся історичний дайджест для учнів. Під час уроків історії говорили про рух Опору в роки Другої світової війни, форми партизанської боротьби та приклади сучасного спротиву на тимчасово окупованих територіях. Пам’ятаємо подвиг минулого, осмислюємо уроки історії та шануємо незламність тих, хто бореться за свободу України.

Ми просто запитали: «Що для вас означає мир?»
А у відповідь отримали цілий світ…
Світ, у якому рідні поруч і в безпеці.
Де ранок починається не зі страху.
Де можна обіймати близьких, повертатися додому, будувати плани, здійснювати мрії й упевнено дивитися в майбутнє.
До Міжнародного дня миру учні, педагоги та родини нашого Ліцею написали свої послання. Ми довірили їх білому голубу — нехай несе ці слова на своїх крилах.
У кожного в цьому відео — свій мир. Але, переглядаючи послання одне за одним, розумієш: насправді всі ми говоримо про одне.
Про право бути вдома.
Про право бути разом.
Про право не боятися за тих, кого любиш.
Про право дітей мріяти про майбутнє.
Не будемо переказувати всі послання.
Просто подивіться наше відео до кінця. Прочитайте їх. Почуйте.
Можливо, серед цих слів ви знайдете й власне визначення миру.
Нехай наші слова отримають крила.
І нехай настане день, коли ці побажання стануть нашою реальністю. У створенні відео використано рядки з вірша Надії Красоткіної, а також авторські послання учнів, педагогів і родин Ліцею.

У межах Всесвітнього дня прибирання «World Cleanup Day 2026» учні та вчителі нашого ліцею долучилися до міжнародної екологічної ініціативи.
Протягом періоду проведення акції кожен обрав свій спосіб участі — відповідно до власних можливостей, умов дистанційного навчання та, найголовніше, з дотриманням безпекових вимог.
Адже турбота про довкілля — це не разова акція, а щоденна звичка. Вона починається з простого: прибрати, відсортувати, видалити зайве, не залишити після себе сміття та берегти те, що нас оточує.
Що ми робили?
Дбали про природу там, де були. Прибирали навколишні території, а хтось навіть долучився до прибирання морського узбережжя. Бо чистота не має кордонів — вона починається там, де ми живемо, відпочиваємо і просто проходимо повз.
Наводили лад у власному просторі. Прибирали свої кімнати, робочі місця, позбувалися непотрібних речей і створювали навколо себе чистий та комфортний простір.
Сортували відходи. Відокремлювали вторинну сировину, формуючи корисну звичку відповідального ставлення до ресурсів та довкілля.
Влаштували цифрове прибирання — Digital Cleanup. Видаляли непотрібні файли, старі фотографії, листи та зайву інформацію з телефонів, комп’ютерів і хмарних сховищ. Адже порядок потрібен не лише навколо нас, а й у нашому цифровому просторі.
Іноді здається, що одна людина не може змінити багато. Але саме з таких маленьких кроків і складаються великі зміни.
Прибрана кімната. Чистий берег. Відсортовані відходи. Очищений телефон чи комп’ютер.
Здавалося б, дрібниці. А разом — це наш спільний внесок у чистіше довкілля.
Починаємо з себе. Діємо разом. Бережемо планету щодня!

6 вересня в межах Олімпійського тижня у Ліцеї багатопрофільному відбулася особлива онлайн-зустріч — Олімпійський урок із нашим випускником Іваном Артюхом.
Чому саме Іван став гостем цієї зустрічі? Бо його історія сьогодні — це дивовижне поєднання сили захисника, сили спортсмена і сили людини, яка після важкого поранення змогла поставити перед собою нові цілі.
Після поранення і тривалої реабілітації у його житті з’явився адаптивний спорт. Іван займається різними видами спорту, бере участь у бігу, плаванні, велоспорті, змаганнях з лазер-рану. Він представляє Україну на міжнародних стартах та вже став триразовим чемпіоном Європи з адаптивного спорту. За його плечима — міжнародні змагання, старти у США, участь у європейських турнірах, медалі й перемоги. Але, мабуть, найважливіше досягнення — здатність після всього пережитого не зупинитися, а знайти своє «друге дихання».
Та цього дня нам хотілося говорити не лише про медалі.
Ліцеїсти запитували Івана про те, як не здатися, коли життя раптом змінює всі плани; що допомагає вистояти у найважчі моменти; як після поранення знову повірити у власні сили; що важливіше на шляху до перемоги — підготувати тіло чи переконати себе, що ти можеш; як ставити нові цілі й рухатися далі, коли щось не виходить.
Говорили про родину і підтримку. Про спорт і суперників, які можуть стати друзями. Про мрії, звички, невдачі й маленькі кроки вперед. І, звичайно, про те, що сьогодні означає слово «перемога».
Особливо цінно, що сьогодні Іван живе не лише спортом і власними досягненнями. Він зустрічається з молоддю, розповідає про свій досвід і власним прикладом показує: навіть після найважчих випробувань можна шукати новий шлях, ставити цілі й рухатися вперед.
Це була розмова без готових формул успіху. Натомість був справжній досвід людини, яка знає ціну словам «витримати», «почати знову», «рухатися далі».
Іване, дякуємо Вам за цю зустріч, за щирість і відкритість.
Дякуємо за Ваші спортивні перемоги, якими пишається Україна.
Дякуємо за службу, мужність і внесок у нашу спільну боротьбу.
І дякуємо за те, що повертаєтеся до молоді — вже не як учень нашого Ліцею, а як людина, чий досвід може стати для когось важливою точкою опори.
Бо іноді одна чесна розмова допомагає знайти своє друге дихання.

29 серпня. День, коли ми схиляємо голови перед тими, хто став на захист нашої рідної землі.
Особливий біль у наших серцях — за випускників нашого ліцею: Миколу Литовченка, Богдана Рябенка та Яна Овдійчука. Вони були молодими, сповненими мрій та любові до життя, але без вагань стали на захист України.
Їхній подвиг — це неоціненна ціна нашої свободи. Вони назавжди залишаться в історії нашого закладу та в нашій пам’яті такими ж живими, усміхненими й безстрашними.
Їх подвиг — у наших серцях. Вічна пам’ять Героям!

Сьогодні, у 35-ту річницю Незалежності України, ми хотіли сказати про свою країну не гучними фразами, а простими словами — тими, що йдуть від серця.
Ми запитали нашу ліцейську родину:
«Україна асоціюється для мене…»
І отримали сотні відповідей.
Воля. Незалежність. Сила. Віра. Єдність. Незламність. Любов. Мир. Перемога. Майбутнє.
А потім ці слова з’явилися на наших долонях. Долонях дітей і дорослих, учнів і вчителів, тих, хто сьогодні живе в різних містах України та далеко за її межами, але залишається частиною однієї ліцейської родини й однієї України.
Так народився наш відеопроєкт — із фотографій, слів, побажань і маленьких особистих історій.
Бо Україна — це не лише місце на карті.
Україна — це те, що ми бережемо в собі.
Це наша пам’ять і наше коріння.
Наша свобода і наша гідність.
Наша любов і наша віра.
Наше майбутнє.
У День Незалежності ми об’єднуємо наші долоні, наші голоси й наші мрії в одному спільному побажанні:
Миру тобі, Україно!
Сили вистояти.
Волі бути собою.
Єдності, що робить нас незламними.
І Перемоги, після якої ми обов’язково зустрінемося вдома.
З 35-річчям Незалежності, Україно!
Зі святом, наша сильна, вільна і нескорена країно!

Неймовірні новини, від яких перехоплює подих! Наш ліцейський рій «Змієборці» став ПЕРЕМОЖЦЕМ обласного етапу військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)!

Пройти крізь вогонь, воду, запеклі інтелектуальні та фізичні змагання і вирвати омріяне І місце — це рівень справжніх титанів. Ви проявили козацький гарт, незламну волю до перемоги та залізне братерство.

Кожен із вас — щит і меч нашого рою. Ви з честю підтвердили своє ім’я: жоден «змій» перешкод не встояв перед вашим напором!

Дякуємо виховникам, тренерам та кожному джурі за цю історичну перемогу. Пишаємося кожним із вас!

Що таке День Європи для нас сьогодні? Це день солідарності та єдності. Спеціально до цього свята ми створили плакат, де фотографії наших ліцеїстів та педагогів утворили живу карту Європи.
Від Британії до Греції, від Польщі до Португалії — ліцейне братство тримається на зв’язку, попри тисячі кілометрів. Цей плакат — символ того, що для справжньої спільноти не існує кордонів. Ми інтегруємося, вчимося, стаємо кращими, щоб будувати наше спільне європейське майбутнє в Україні.
Ми різні, ми далеко, але ми — єдині! Бачити менше